Впровадження екологічних ініціатив

Розвиток дитячого та юнацького спорту
03.07.2018
Розвиток енергозберігаючих технологій
03.07.2018

Впровадження екологічних ініціатив

1) Неякісна вода
80% населення України використовує в своєму житті воду з поверхневих джерел, а екологічний стан цих вод з кожним роком погіршується. Недостатнє очищення стоків, неякісне очищення промислових вод, надмірна насиченість органікою призводить до того, що практично всі водойми країни наблизилися до 3 класу забрудненості. Але очисні споруди, що виробляють питну воду, розраховані на прийом води 1-2 класу забруднення. Як результат — вісімдесят відсотків проб води показують, що її якість не відповідає умовам Держстандарту. Майже 75% українців п’є воду з Дніпра, якість якої погіршується вниз за течією річки. З’явилася маса речовин, які не контролюються державними стандартами. Вода, що надходить до нас в крани, до цього дня очищається за старими стандартами. На сьогоднішній день Україна з 120 країн світу посідає сто п’яте місце по забрудненню води.
2) Забруднення повітря
Щорічно в атмосферу України потрапляє більше 6 млн. Тонн шкідливих речовин і вуглекислого газу. Традиційно найбільш «головними» забруднювачами залишаються промислові підприємства. Однак збільшення кількості автомобілів на дорогах спричинило за собою і збільшення шкідливих викидів в атмосферу. За останні кілька років кількість відпрацьованих газів, що надходять в повітря на території великих міст, зросла на 50-70%. Більше половини шкідливих речовин викидають в атмосферу приватні авто. Щорічно викидається в атмосферу близько 70 тонн шкідливих речовин. Серед них цілий букет шкідливих для здоров’я елементів: сірка, нітрати, кобальт, миш’як.
3) Деградація земельних ресурсів
Україна сьогодні переживає не кращі часи. Складний стан земельних ресурсів України обумовлено тим, що 71% всього агроландшафту країни використовується для господарської діяльності. Але через надмірне і неправильне використання, родючість землі з кожним роком падає. Активне використання добрив призвело до збільшення площі кислих грунтів. На урожай сільськогосподарських культур впливає і товщина гумусового шару, а вона за останнє десятиліття знизилася в середньому на 20%. До того ж, майже 40% загальної площі земельних ресурсів України належать до забруднених земель. Прогноз на майбутнє невтішний. При збереженні нинішніх темпів деградації грунту (ерозія, затоплення, зміни клімату та ін.), Критичні значення рівня родючості можуть бути досягнуті через 20-30 років, а в окремих регіонах навіть раніше.
4) Знищення лісів
Україна відноситься до малолісних країн — ліс покриває лише шосту частину її території. Але при цьому експорт деревини з України в 2, 5 рази перевищує імпорт. Споживче ведення лісового господарства призводить до того, що ліси не відновлюються і втрачають біологічну стійкість (площа лісів, уражених шкідниками і хворобами, постійно збільшується). Через руйнування лісових масивів розвивається ерозія грунтів і зсувні процеси. Прямий наслідок нераціональної вирубки лісів — збільшення частоти та інтенсивності повеней в західних областях України.
5) Небезпечні геологічні процеси
Істотна частина валового внутрішнього продукту країни пов’язана з видобутком і переробкою мінерально-сировинних ресурсів (41-43%), сконцентрованих в гірничодобувних регіонах. Тим часом, екологія цих регіонів страждає не стільки від інтенсивного видобутку, скільки від неправильного закриття нерентабельних і вироблених шахт і кар’єрів. Ігнорування наукових підходів до цього процесу призвели до активізації процесів підтоплення міст і сіл, забруднення поверхневих і підземних водозаборів, просідання земної поверхні.
6) Побутові відходи
Однією з найбільш серйозних екологічних проблем України сьогодні можна вважати проблему утилізації та переробки різних відходів. У країні діє близько 800 офіційних звалищ, загальна кількість сміття на яких перевищила позначку в 35 млрд. Тонн. Щорічно ця цифра зростає ще на сімсот-вісімсот тисяч тонн. Загальна площа всіх полігонів з відходами вже займає 4% площі України. Речовини, які утворюються в результаті хімічних реакцій на полігонах твердих побутових відходів, здатні перетворити територію України в одну суцільну зону екологічного лиха. А небезпечні хімічні речовини і бактерії просочуються в грунт, потрапляють в повітря і грунтові води, отруюють життя на відстані десятків кілометрів від звалища. Щорічно середньостатистичний українець викидає на смітник близько 250 кілограмів побутових відходів. З цих 250 кілограмів мінімум 50 можна відправляти нема на звалище, а на пункти прийому вторинної сировини, що дозволило б скоротити кількість твердих побутових відходів на 10 мільйонів кубометрів. Сміття не переробляють, а просто складують або спалюють. Якщо в Європі переробляється 95% сміття, то у нас тільки близько 10%. Тому, природно, все інше вивозять на муніципальні звалища.
7) Озеленення
Основною складовою міського середовища, яка допомагає вирішити екологічні проблеми територій, є благоустрій, а зокрема озеленення міст. У нашому повсякденному реальності жителі України все частіше стали звертати увагу на озеленення вулиць, балконів, територій перед під’їздами і офісами. Напевно, це відбувається від того, що люди частіше стали бувати за кордоном і бачити, як багато міст Європи потопають у зелені, і не тільки за рахунок зелених насаджень на вулицю, але і за рахунок великої кількості рослин на фасадах будівель. Екологічна ситуація в Україні з кожним роком погіршується. І причина не тільки в викидах в атмосферу шкідливих речовин від промислових підприємств, а й від того, що кількість транспорту зростає настільки швидко, що зелені насадження не встигає очищати повітря міст. Паркові зони розташовані нерівномірно, і не можуть якісно фільтрувати повітря. Тільки розвитком і збільшенням зелених насаджень, можна знизити ризики для здоров’я, захворюваність, що включають психічні розлади. Додаткове озеленення міського середовища допомагає знизити не тільки ризики захворювань, але навіть соціальну напруженість. Поганими містами вважаються, де рослинність займає менше 10% площі міста, хорошими — 40-60%. Норма зелених насаджень загального користування для великих міст — 21 кв.м. на одну людину. Тому першочерговим завданням в озелененні є висадка нових і реконструкції існуючих зелених насаджень, створення нових парків і скверів. Не менш важливо, приділяти озеленення вулиць і дорожньо-транспортних мереж, так як вони виконують функцію природних акустичних екранів. Роботи по зеленому будівництву проводяться, але без належно обліку екологічної ситуації, рівня техногенного забруднення міських територій, екологічних умов на об’єктах озеленення (парках, скверах, дворових територіях і ін.). Необхідні нові підходи до озеленення міст, що цілком виправдано екологічною ситуацією в Україні та пов’язаних з нею рівнем захворюваності.